Правило Бергмана – це екогеографічне правило, яке стверджує, що організми більших розмірів зустрічаються на більш холодних висотах, а організми менших розмірів – у теплих регіонах.
Людські популяції також демонструють зниження росту з підвищенням середньорічної температури. Правило Бергмана справедливо для африканців із фенотипом пігмеїв та інших народів-пігмеїв. Ці популяції демонструють нижчий зріст і менший розмір тіла через адаптацію до більш жаркого та вологого середовища.
Правило Бергмана стверджує, що організми ростуть до більших розмірів у більш прохолодному кліматі. Обидва правила стосуються розміру тіла організмів, який є важливим фактором, що впливає на фізіологію та екологію організмів.
Правило Аллена: форма або форма тіла є лінійною в теплому кліматі та більш округлою та компактною в холодному кліматі. Круглі форми мають менше співвідношення площі поверхні до об’єму. Правило Бергмана: розмір тіла великий у холодному кліматі та малий у теплому. Великі тіла мають менше відношення площі поверхні до об’єму.
Правило Бергмана стверджує, що у холодному кліматі велика маса тіла збільшує відношення об’єму до площі поверхні та забезпечує максимальне метаболічне збереження тепла у ссавців і птахів. Навпаки, при більш високих температурах менша маса тіла збільшує площу поверхні відносно об’єму і сприяє більшій втраті тепла.
Правило Бергмана – це екогеографічне правило, яке стверджує, що організми більших розмірів зустрічаються на більш холодних висотах, а організми менших розмірів – у теплих регіонах.