Деякі з найбільш часто застосовуваних методів вимірювання потоку порошків включають: індекси щільності, такі як індекс Карра та коефіцієнт Хауснера, лавиноподібне сходження порошку, кут природного укосу (AOR), потік через отвір, реометрія порошку та випробування комірки зсуву.
Коефіцієнт Хаузнера зазвичай використовується для вимірювання сипкості порошку у виробничих процесах, таких як фармацевтика та адитивне виробництво [1], [13]. Коефіцієнт Хаузнера визначається як відбита (насипна) щільність, поділена на початкову насипну щільність.
2.5. 2 Текучі властивості твердих частинок
| • ffc = 1 до 2 | Погана текучість (когезійна) |
|---|---|
| • ffc = від 2 до 4 | Помірна сипучість |
| • ffc = від 4 до 10 | Хороша сипучість |
| • ffc > 10 | Відмінна текучість (сипучий) |
Потік порошку також можна оцінити за кутом природного укосу, який утворює сипучий порошок, коли його насипають на плоску поверхню (тобто кут, виміряний між плоскою поверхнею та поверхнею конуса порошку). Гранульовані керамічні порошки з хорошою текучістю зазвичай мають кут природного укосу 40° або менше.
Вимірювання потоку порошку дозволяє оцінити поведінку, наприклад, коли наповнюються пакети, пляшки та капсули до мінімальної ваги. Характер потоку, безсумнівно, вплине, наприклад, на твердість таблеток і вагу наповненої капсули, обидва з яких, імовірно, суворо контролюються відповідно до суворих специфікацій.