Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — це медичний метод візуалізації, який використовує магнітні поля, радіохвилі та градієнти поля для отримання зображень внутрішніх структур тіла. Цей метод візуалізації також називають ядерно-магнітно-резонансною томографією (ЯМРТ) і магнітно-резонансною томографією (МРТ).
У нейрорадіології зазвичай застосовують МРТ обстеження головного мозку, обличчя, очей, вух, хребта і спинного мозку, а також кровоносних артерій і вен. Завдяки різним типам контрасту, які можна розрахувати, це дозволяє більш складно диференціювати зміни тканин, ніж КТ.
МРТ-сканування, як правило, надає більш точні зображення, тому використовується для діагностики захворювань, пов’язаних із кістками, органами або суглобами. КТ часто використовується для виявлення будь-яких переломів кісток, пухлин або внутрішніх кровотеч. Причини проходження МРТ можуть включати: розрив зв’язок.
Комп’ютерна томографія робить швидку серію рентгенівських знімків, які об’єднуються для створення зображень сканованої області. МРТ використовує сильні магнітні поля для отримання знімків внутрішньої частини тіла. КТ зазвичай є першим вибором для візуалізації.
Коефіцієнт передачі намагніченості (MTR) — це вимірювання кількісної магнітно-резонансної томографії (МРТ), яке корелює з втратою мієліну та руйнуванням нервової тканини 5,6, а також корелює з клінічними проявами різноманітних неврологічних захворювань 6–9. Наприклад, у пацієнтів із розсіяним склерозом ( MS), MTR білого …
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — це медичний метод візуалізації, який використовує магнітні поля, радіохвилі та градієнти поля для створення зображень внутрішніх структур тіла. Цей метод візуалізації також називають ядерно-магнітно-резонансною томографією (ЯМРТ) і магнітно-резонансною томографією (МРТ)..