Між 8-м і 15-м століттями ісламські астрономи створили безліч складних астрономічних робіт. В основному через Птолемеєву структуру вони покращили й уточнили систему Птолемея, склали кращі таблиці та розробили інструменти, які покращили їхню здатність проводити спостереження.
Астрономи в ісламському світі зберіг і розвинув знання про зірки та сузір’я, отримані з Месопотамії та Стародавньої Греції, і багато імен зірок, які все ще використовуються сьогодні, мають арабське походження.
Ісламські математики, такі як Аль-Хорезмі, Авіценна та Джамшид аль-Каші досяг успіхів у алгебрі, тригонометрії, геометрії та арабських цифрах. Ісламські лікарі описували такі хвороби, як віспа та кір, і кидали виклик класичній грецькій медичній теорії.
Приблизно в цей самий час у 964 році, після того, як відбувалося все більше і більше спостережень, один із найвідоміших астрономів Ірану Абд аль-Рахман ас-Суфі опублікував «Книгу нерухомих зірок», один із найповніших текстів про сузір’я на небі.
Які з наступних внесків в астрономію зробили ісламські вчені? Вони дали (арабські) імена багатьом зіркам, які використовуються й сьогодні. Вони зберегли та доповнили давньогрецькі астрономічні знання.
"Бо ти (Бог) підкорив ніч і день, сонце і місяць; зірки підкоряються Його наказу. Воістину в цьому є ознаки для людей мудрих».