У диполь-дипольних зв’язках полярні молекули взаємодіють таким чином, що зберігаються протилежні полюси. З наведеного вище прикладу ми бачимо, що диполь-дипольна взаємодія відбувається через притягання між полюсами протилежного заряду. Негативний полюс (хлор) притягує позитивний полюс (водень) сусідньої молекули.
Міжмолекулярні сили залежать від полярності молекули. Полярні молекули мають сильнішу взаємодію, ніж неполярні, завдяки утворенню формальних зарядів позитивної та негативної природи. Молекули також можуть взаємодіяти з іонами і можуть бути розташовані з різною інтенсивністю.
Індуковані диполь-дипольні сили Вони виникають у ситуації, коли речовини, які мають постійні диполі (тобто полярні молекули), індукують диполі в неполярних молекулах, створюючи дуже слабкі взаємодії.
Постійна диполь-постійна дипольна сила, або просто диполь-диполь, виникає лише в полярні молекули, тобто ті, які не мають рівномірного розподілу навантаження по своїй поверхні.
Розрахунок дипольного моменту У спрощеному вигляді вектор електричного дипольного моменту (µ) можна представити так: µ=Qd, де µ задано, наприклад, у Дебаї (D), Q — заряд, наприклад, у кулонах, а d — відстань, наприклад, у Å (10−8 см).